МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
08.04.2015 № 412
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 квітня 2015 р.
за № 472/26917
Про затвердження
Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів
Відповідно до пункту 52 Положення про загальноосвітній навчальний заклад,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №
778 (із змінами), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної
освіти (Кононенко Ю.Г.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в
Міністерстві юстиції України в установленому законодавством порядку.
Міністр С.М. Квіт
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
08.04.2015 № 412
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 квітня 2015 р.
за № 472/26917
ІНСТРУКЦІЯ
щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Цією Інструкцією визначаються вимоги до
заповнення Класного журналу для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів (далі - журнал), форма якого наведена в додатку до цієї
Інструкції.
3. Усі записи в журналі ведуться державною
мовою. Допускається запис тем уроків (екскурсій, проектів тощо) і частково
домашнього завдання (назва тексту тощо) на правій сторінці журналу мовою
навчального предмета (іноземною, національної меншини).
4. Записи на всіх сторінках журналу (у тому
числі тих, що заповнюють вчителі, які викладають окремі предмети) упродовж
навчального року ведуться пастою (чорнилом) одного кольору.
5. Усі записи ведуться чітко і розбірливо.
Виправлення з використанням гумки чи коректора не допускаються. Помилковий
запис акуратно закреслюється (однією прямою лінією, якщо це слово, і похилою з
правого верхнього кута до нижнього лівого у клітинці з балами) і поряд (у цій
же клітинці або рядку) пишеться правильний. Виправлення бала, відмітки про
успішність, назви теми засвідчується підписом керівника загальноосвітнього
навчального закладу і скріплюється печаткою загальноосвітнього навчального
закладу (за наявності) внизу сторінки журналу.
6. Усі записи в журналі, необхідні на початок
навчального року, здійснюються класним керівником упродовж 5 робочих днів після
одержання журналу.
7. Позначення класу на титульній сторінці
журналу здійснюється арабськими цифрами. Для позначення паралельних класів
використовують прописні літери українського алфавіту (без лапок). Букви можна
обирати не обов’язково за алфавітом (наприклад, 1-А, 1-Б або 1-М (музичний)
тощо).
8. Запис переліку навчальних предметів
інваріантної та варіативної складових відповідно до робочого навчального плану
здійснюється на третій сторінці журналу. Назви освітніх галузей не
зазначаються.
9. Якщо для вивчення окремих навчальних
предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять
окремі сторінки.
10. Облік годин на вивчення навчальних предметів
інваріантної складової робочого навчального плану здійснюють на окремих
сторінках журналу, відведених для цього предмета.
У разі якщо загальна кількість годин з
навчального предмета складається з годин інваріантної та варіативної складових,
усі записи в журналі ведуться на сторінках, відведених для цього предмета.
Облік вивчення предметів варіативної складової
(курсів за вибором) здійснюють на окремих сторінках журналу.
Облік годин індивідуальних та групових занять
здійснюють на окремих сторінках журналу, де записують прізвища й імена всіх
учнів класу, присутність їх на занятті позначається знаком «+». Назва
навчального предмета, з якого було проведено заняття, вказується у графі
«Завдання додому».
11. У розділі І «Облік відвідування (пропуск
занять)» класний керівник щодня відмічає кількість уроків (годин), пропущених
кожним учнем (ученицею). Запис робиться у вигляді дробу, чисельник якого вказує
на причину відсутності («хв.» - через хворобу, «пп» - поважні причини - за
письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, «бп» - без поважних
причин), а знаменник - кількість пропущених уроків (годин) («хв/5», «пп/4»,
«бп/5»).
Якщо учень (учениця) певний час перебував
(перебувала) у санаторно-курортному закладі, то навпроти його (її) прізвища
зазначається «Санаторій. Наказ від ___№___». Водночас в розділі ІІ «Облік
навчальних досягнень учнів» навпроти його (її) прізвища на цей період
зазначається «Санаторій». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із
датами, що відповідають цьому терміну.
Наприкінці кожного семестру та навчального року
обчислюється і записується загальна кількість пропущених кожним учнем
(ученицею) уроків (годин) - усього, через хворобу, через поважні причини і без
поважних причин.
Відсутність учнів, які навчаються за
індивідуальною формою навчання, протягом усього навчального року або на певний
період у журналі не фіксується. Навпроти прізвища цього учня (учениці) запис
робиться один раз «Інд. форма навчання. Наказ від___ №___». При цьому запис не
має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають терміну індивідуальної
форми навчання.
12. У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень
учнів» класний керівник записує прізвища та імена учнів в алфавітному порядку
без скорочень (у разі збігу прізвища та імені
додається запис по батькові),
назви навчальних предметів, прізвища, імена та по батькові вчителів, які їх
викладають, і систематично протягом року вносить до цього розділу відповідні
записи, пов’язані з прибуттям або вибуттям учнів.
Прізвища та імена учнів, які навчаються за
індивідуальною формою навчання (крім учнів, для яких індивідуальне навчання
організовано з причини кількості учнів менше 5-ти осіб), записують в журналі
відповідно до наказу по загальноосвітньому навчальному закладу (на сторінках
усіх розділів журналу) з поміткою «Індивідуальне навчання». Облік виконання
програм індивідуального навчання для цих учнів ведеться в окремому журналі.
Прізвища та імена учнів, які прибувають у клас
посеред навчального року, записують наприкінці списку. Така їх позиція у списку
залишається до завершення ведення сторінки. На наступних сторінках усі прізвища
записують в алфавітному порядку.
Якщо учні вибувають із класу протягом
навчального року, то навпроти їхніх прізвищ на сторінках з усіх предметів
робиться запис: «Вибув/вибула». На наступних сторінках журналу прізвище цього
учня (учениці) не записується.
13. На лівій сторінці розгорнутого журналу в
розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» учитель веде щоденний облік навчальних
досягнень (із предметів, оцінювання яких здійснюється у балах) та відвідування
учнями занять із навчального предмета, який він викладає. Відсутність учня
(учениці) на уроці зазначається у журналі під відповідною датою буквою «н».
У графі «Місяць і число» у день проведення уроку
(екскурсії, передбаченої календарно-тематичним плануванням із певного предмета,
контрольної роботи, практикуму, досліду тощо) проставляється дата проведення.
Дата записується дробом, чисельник якого є числом, а знаменник - порядковим
номером місяця у році. Наприклад, 04/09. Заздалегідь дати не записуються.
у 2-4-му класах - із предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я»,
«Фізична культура»;
Наприкінці семестрів та
навчального року з навчальних предметів, з яких оцінювання навчальних досягнень
учнів здійснюється вербально, у журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр»,
«Рік» записується «Зар.» (зараховано). Окремі види перевірок у разі вербального
оцінювання (за ведення зошита, діалог, диктант тощо) у журналі словом «Зар.» не
фіксують.
У випадках, коли учні звільнені за станом
здоров’я від занять із фізичної культури, наприкінці семестрів та навчального
року робиться запис «Зв.» (звільнений (а)).
У разі неатестації учня (учениці) через пропуски
половини або більшості уроків із навчальних предметів, які оцінюються
вербально, робиться запис «Не зар.» (не зараховано). З навчального предмета
(предметів), з якого учень (учениця) не атестований, готується завдання на
літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якої перевіряється перед
початком нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05
вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної
ради.
15. Навчальна діяльність учнів під час
екскурсій, не передбачених навчальними програмами з певних предметів, та тих,
які проводяться наприкінці навчального року (що записуються в журналі у розділі
ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій»), не оцінюється і балами в журналі
не фіксується.
16. Оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюється за 12бальною шкалою і фіксується у журналі у 2-4-му класах із
таких навчальних предметів інваріантної складової: «Українська мова», мова і
читання національної меншини (де зазначається відповідна мова), «Літературне
читання», «Іноземна мова», «Математика», «Природознавство», «Я у світі»,
«Трудове навчання».
17. Учитель фіксує у журналі результати
оцінювання усних робіт (опитувань) у день, коли відбувалось оцінювання, письмових
робіт - з метою надання часу для їх перевірки - у день, коли проводиться
наступний з цього предмета урок, але під датою, коли виконувалась робота.
18. У журналі балами фіксуються такі види
контролю: у 2-4-му класах - поточний, періодичний, а також виводяться
тематичні, семестрові, річні бали; у 4-му класі - результати державної
підсумкової атестації з предметів, із яких проводилась атестація.
У разі неатестації учня (учениці) за тему,
семестр, рік робиться відповідний запис «н/а» (неатестований / неатестована).
Неатестація учня (учениці) за тему не впливає на семестровий та річний бал,
якщо наступні теми ним (нею) засвоєні. Неатестація учня (учениці) за І семестр
не впливає на оцінку за ІІ семестр та річний бал, якщо програма ІІ семестру
засвоєна.
У разі неатестації учня (учениці) з навчального
предмета (який оцінюється балами) за ІІ семестр та рік для нього готується
завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якого
перевіряється до початку нового навчального року. За результатами перевірки,
орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про
рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.
19. На кожний вид робіт із періодичного
контролю, що триває не весь урок, або займає певний час на кількох уроках, чи
охоплює діяльність учнів протягом певного періоду, у журналі відводиться окрема
колонка з відповідним записом (наприклад «Діалог»,
«Зошит»).
Колонки для фіксації
результатів оцінювання ведення зошитів відводять наприкінці кожного місяця (з предметів
«Я у світі» і «Природознавство», у разі якщо ці зошити ведуться, - наприкінці
семестрів). У 1-му класі (та у І
семестрі 2-го класу за рішенням педагогічної ради) результати перевірки зошитів
у журналі не фіксуються.
На правій сторінці журналу одночасно із записом
теми уроку зазначаються відповідні види перевірок у ті дні, коли вони
проводилися.
Результати періодичного контролю, що
проводиться фронтально, записують на лівій сторінці журналу під датою, а вид
перевірної роботи (аудіювання, диктант, списування, письмовий переказ,
письмовий твір, мовна тема тощо) зазначають у верхній частині відповідної
колонки.
Навчальна діяльність учнів, що організовується
на уроці після проведення фронтальної перевірки, яка триває частину уроку
(наприклад, аудіювання), не оцінюється і балами в журналі не фіксується.
У випадках, коли одну роботу оцінюють за двома
критеріями, один із балів записують під датою, а інший бал поруч, в окремій
колонці, без зазначення дати. Вид перевірної роботи («списування (грамотність)»
і «списування (графічні навички»)) зазначають у верхній частині відповідної
колонки.
Усі записи робляться у називному відмінку
(наприклад: «Читання», «Діалог»). Допускається скорочення назв за правилами
скорочення слів української мови, але читатися вони мають однозначно (наприклад
«Усн. перек.»).
20. Бали, записані учителем у журналі, мають
відповідати балам, виставленим у зошитах для контрольних робіт, що їх вчитель
має зберігати до кінця навчального року. Для цих робіт ведуться окремі зошити.
21. Підсумкові контрольні роботи з навчальних
предметів, що можуть проводитися відповідно до розпорядження керівника
навчального закладу чи органу управління освітою під час інспектування
навчального закладу, фіксуються у журналі під датою фактичного дня проведення з
наступним коригуванням календарно-тематичного плану.
22. Відсутність
учня (учениці) під час написання контрольної роботи (диктанту, мовної теми,
письмового переказу тощо) зазначається у журналі під датою виконання роботи
буквою «н». У цьому випадку оцінювання навчальних досягнень учня (учениці) за
тему учитель визначає за поточними балами.
23. Тематичний бал виставляється після
опрацювання програмової теми (кількох підтем однієї великої теми, кількох
невеличких тем, розділу підручника).
24. Бал за семестр виставляється у колонці
журналу з позначкою «І семестр» («ІІ семестр») не пізніше ніж за 3 дні до кінця
певного семестру.
25. У 4 - х класах бали, одержані учнями за
державну підсумкову атестацію у формі підсумкової контрольної роботи,
виставляються на правій сторінці журналу у розділі «Тема», де здійснюється
запис «Державна підсумкова атестація».
26. У разі коли учень (учениця) звільнений
(звільнена) від державної підсумкової атестації за рішенням педагогічної ради
загальноосвітнього навчального закладу, у журналі у цій колонці робиться запис
«зв.».
27. Річний бал виставляється у колонці журналу з
позначкою «Рік». Окрема колонка для
підсумкового бала не відводиться.
28. У
розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій» учитель записує дату, зміст
і кількість годин проведення навчальних екскурсій, що не передбачені
навчальними програмами з певних предметів і проводяться наприкінці або упродовж
навчального року.
Навчальні екскурсії з окремих предметів,
передбачені календарно-тематичним планом, записуються на сторінках журналу,
відведених для відповідного предмета.
29. У
розділі ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» журналу у 1-3-му класах
заповнюються рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», у 4-му класі - 4
рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», «Державна підсумкова атестація».
«Дано завдання на літні канікули з
________(назва предмета) за індивідуальною формою навчання (протокол від
________№__)».
«Переведено до іншої школи (класу)» - указати
назву загальноосвітнього навчального закладу (наказ від ________№__);
«Перебував (перебувала) на лікуванні у санаторії
чи у санаторній школі (наказ по загальноосвітньому навчальному закладу
від _________№__)»;
30. Графи розділу V «Загальні відомості про
учнів» журналу заповнює класний керівник, який уносить відповідні записи у
зв'язку з прибуттям або вибуттям учнів.
Зміни в обліковому складі учнів у журналі
фіксуються після відповідного наказу по загальноосвітньому навчальному закладу
із записом «Вибув/вибула (куди?), наказ від _______№___».
Прізвища учнів, які прибули впродовж навчального
року, записуються наприкінці списку з позначкою «Прибув/прибула з «__»______,
наказ від _______№__».
31. У розділі V
«Загальні відомості про учнів» номер особової справи записується через
дріб, де чисельник - велика літера, а знаменник - порядковий номер запису
прізвища учня (учениці) в алфавітній книзі (А/45).
Прізвища, імена та по
батькові учня, батьків або осіб, які їх замінюють, записуються у відповідних
колонках повністю без скорочень.
якщо один із батьків не бере участі
у вихованні дитини, але водночас не позбавлений батьківських прав (за згодою).
Записуються місце
проживання (включає в себе постійне або тимчасове місце проживання дитини) і
контактні номери телефонів батьків або осіб, які їх замінюють.
32. У
розділі VI «Листок здоров’я» медичний працівник загальноосвітнього навчального
закладу фіксує інформацію про групу здоров’я кожного учня. Ця сторінка
підписується медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу,
класним керівником і керівником загальноосвітнього навчального закладу.
33. Перший запис у розділі VII «Зведена таблиця
руху учнів класу» робиться на початку вересня (орієнтовно до 05 вересня) у
графі «На початок семестру (року)». Наступний запис про кількість учнів, які
прибули або вибули, та про кількість учнів станом на перший день ІІ семестру
робиться у перший день навчання (у графах «Прибув/прибула», «Вибув/вибула», «На
кінець І семестру» і «На початок ІІ семестру»). Останній запис робиться в
останній день навчального року.
34. У розділі VIII
фіксується проведення бесід з безпеки життєдіяльності та вступного інструктажу (облік виховних заходів (у тому числі виховних
годин, годин спілкування тощо) у журналі не ведеться).
35. Контроль за дотриманням вимог до ведення
журналу щокварталу здійснює керівник загальноосвітнього навчального закладу та
його заступник з навчально-виховної роботи.
Перевіряти ведення журналу також може особа, яка
має право інспектувати загальноосвітній навчальний заклад.
Якщо до ведення журналу немає зауважень,
зазначається «Журнал перевірено»; записуються дата, прізвище, ініціали та
підпис особи, яка здійснювала перевірку.
Якщо до ведення журналу є зауваження, то особа,
яка перевіряє, у розділі ІХ «Зауваження до ведення журналу» стисло фіксує
зауваження та пропозиції щодо поліпшення ведення записів у журналі учителем,
записує дату, прізвище та ініціали і ставить підпис.
У графі «Відмітки про виконання» вчитель щодо
зауважень та пропозицій у триденний термін робить помітку «Виконано» або «Взято до відома», записує дату, своє прізвище та
ініціали і ставить підпис.
36. Розподіл кількості сторінок для навчальних
предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану загальноосвітнього
навчального закладу (з урахуванням окремих сторінок для кожної групи при
вивченні окремих предметів, якщо клас поділяється на групи) здійснює класний
керівник і погоджує із заступником керівника з навчально-виховної роботи.
37. На правій сторінці розгорнутого журналу у
день проведення уроку (екскурсії, контрольної, практичної роботи тощо)
відповідно до календарного планування записуються дата проведення і його тема.
Заздалегідь дати й тема уроку не записуються.
Після написання
контрольних робіт у журналі фіксується проведення аналізу результатів
контрольних робіт, повторення, узагальнення з теми з відповідним записом
«Аналіз контрольної роботи», «Узагальнення (повторення) з теми» тощо.
У разі проведення бінарних уроків (два уроки
поспіль з одного або різних предметів) дата і тема кожного з них записуються
окремо.
У разі проведення інтегрованих уроків дата і
тема кожного з них записуються на сторінці одного з навчальних предметів за
вибором учителя.
Якщо заняття проводиться не у формі уроку, то у
журналі вказується обрана організаційна форма (наприклад: «Екскурсія до
бібліотеки»; «Проект «Зростаємо разом із книгою», «Практична робота
«Висаджування квітів» тощо).
38. У графі «Завдання
додому» стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) і
спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв’язати тощо).
39. У випадку відсутності вчителя педагогічний
працівник, який його замінює, робить запис дати проведення уроку, теми і
домашніх завдань. У графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання
записує «Заміна», своє прізвище,
ініціали та засвідчує запис власним підписом.
Ю.Г. Кононенко |
Додаток
до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (пункт 1) |
Додаток
до наказу МОН України
від
19.08.2016 №1009
Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи
Змістом орієнтовних вимог до оцінювання
навчальних досягнень учнів початкової школи є виявлення, вимірювання та
оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за
предметами.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюється за 12-бальною
шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх
галузей: «Мови і літератури (мовний і
літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Виявлення рівня навчальних досягнень учнів
відбувається в процесі контролю.
Основними функціями контролю
навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна,
прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники
предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу,
взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та
навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні
ставлення.
Облік результатів
контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях навчальних
досягнень.
Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень
учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних
програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в
оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення
балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у
початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не
ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є
конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб,
що їх замінюють).
При вербальному оцінюванні використовуються
як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і
відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і
вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів.
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками,
квіточками, прапорцями тощо).
Об’єктивність і
точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
якість знань
(міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
сформованість
ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності
(виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
досвід елементарної
творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
досвід емоційно-ціннісного
ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
У початковій школі
застосовують поточний і підсумковий види
контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й
відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.
Поточний
контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня
розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу,
зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків,
закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового
матеріалу.
Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі
систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона
передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і
знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна
перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка
охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить
діагностичний характер.
Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку. Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної
роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи).
Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів
на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної,
практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Поточна
оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього
для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею
завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.
Під час оцінювання
навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь –
правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і
узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення –
послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у
формулюванні висновків.
Під час
оцінювання практичної роботи враховують
самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.
При
оцінюванні письмових робіт враховують
правильність і обсяг виконаної роботи.
У 2-4-х класах виправляти неправильний запис наведенням по написаному не
рекомендується.
Перевірка графічних навичок у 2-4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру,
нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за
графічні навички не ставиться.
Охайність зошита та культура оформлення письмових
(поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань
на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання
кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно
у журналі не фіксується.
Підсумкове оцінювання
здійснюється за
тему, семестр, рік.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних
предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова», «Мова
національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з
урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми
(підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних
предметів «Я у
світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне
мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на
основі результатів тематичного оцінювання з
урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на
основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ
НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
(мови навчання)
1-4 класи
Поточна перевірка і поточне
оцінювання
Об’єктами поточної перевірки навчальних досягнень учнів 1-4 класів з мови є
мовний і мовленнєвий складники комунікативної компетентності:
знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність,
розбірливість, розміщення записів);
досвід мовленнєвої діяльності (говоріння усне діалогічне і монологічне
мовлення) – 1-4 класи; письмо (писемне діалогічне мовлення у 2-4 класах.
Поточна перевірка та поточне оцінювання знань про мову і мовлення та мовних умінь і
навичок здійснюється на різних етапах уроку як у фронтальній, так і в
індивідуальній та груповій формах; може бути як усною, так і письмовою. Зміст
завдань для поточної письмової перевірки має відповідати вимогам до підсумкової
письмової перевірки мовних знань.
Поточне оцінювання сформованості орфографічних та
пунктуаційних умінь та навичок, графічних навичок письма,
культури оформлення письмових робіт (охайність, розміщення записів)
здійснюється за результатами перевірки
письмових робіт учнів у робочих зошитах за тими ж критеріями що і письмові
контрольні роботи (диктант, комбінована робота тощо). Орфографічні,
пунктуаційні помилки та помилки у завданнях з мовного розбору вважаються
рівноцінними.
Поточній перевірці та поточному оцінюванню
підлягають аудіативні уміння,
читання, читання напам’ять у 1 класі; усне
і письмове діалогічне й монологічне мовлення в 1-4 класах. Поточну
перевірку і поточне оцінювання аудіативних умінь у 2-4 класах здійснюють на
уроках літературного читання.
Поточну перевірку сформованості діалогічного мовлення організовують як усно (1-4
класи), так і письмово (2-4 класи) залежно від мети і завдань уроку.
У 2-4 класах – пропонується побудувати
діалог з однокласником/однокласницею на задану тему, за життєвою ситуацією,
картиною, прочитаним твором, переглянутою передачею тощо. Перевіряється уміння
використовувати формули мовленнєвого етикету, ставити запитання, підтримувати
розмову на певну тему, дотримуватись правил спілкування, норм літературної
мови, – відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учнів.
Письмова перевірка передбачає запис діалогу без використання слів автора.
Під час інструктажу перед записом діалогу, вчитель/вчителька нагадує учням, що
кожну репліку записують з нового рядка, починаючи з тире. Оцінювання змісту
письмового діалогу здійснюється за тими ж орієнтовними вимогами, що і
оцінювання усного діалогу. Грамотність письмового діалогу перевіряється, але не
оцінюється.
Обсяги утворених усних діалогів: у 2 класі – 3-4
репліки одного учасника/учасниці розмови. Обсяги письмових діалогів: у 2
класі – 3 репліки одного учасника/учасниці розмови.
Орієнтовні вимоги до оцінювання
діалогу
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця підтримує діалог, відповідаючи на
запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»
|
|
2
|
Учень/учениця відповідає на елементарні запитання
короткими репліками, однак не ініціює розмови
|
|
|
3
|
Учень/учениця вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає
лише на окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці, робить спроби формулювати запитання
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця бере участь в діалозі з нескладної за змістом
теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки
співрозмовника/співрозмовниці залишає без відповіді
|
|
|
5
|
Учень/учениця підтримує діалог за нескладною за змістом
мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди
вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Кількість реплік
діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
|
|
6
|
Учень/учениця ініціює і підтримує діалог, будує в
основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого
етикету, припускається окремих мовних помилок. Кількість реплік діалогу менша за визначений
для певного класу обсяг
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця будує діалог, в міру швидко добирає
потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, виявляє толерантність до
співрозмовника/співрозмовниці, однак не висловлює власної думки, свого ставлення
до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
|
8
|
Учень/учениця складає діалог за ситуацією, що містить певну
проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова,
будує змістовні репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не
висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається
незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу
обсягу
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно складає діалог з проблемної теми,
чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну
культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби
висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця складає діалог за проблемною ситуацією,
чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює
власну позицію, але невпевнено. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному для
кожного класу обсягу
|
|
11
|
Учень/учениця ініціює і підтримує діалог з певної проблеми,
впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки
співрозмовника/співрозмовниці, демонструє високу культуру спілкування.
Кількість реплік
діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
|
12
|
Учень/учениця складає змістовний діалог, демонструє
вміння уважно вислухати співрозмовника/співрозмовницю, виявляє стриманість і
коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника/співрозмовниці, доводить свої
думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного
життєвого досвіду, відстоює власну позицію. Кількість реплік діалогу перевищує
визначений для кожного класу обсяг
|
Поточну перевірку сформованості монологічного мовлення (переказ, твір) організовують усно (1-4 класи).
Уміння усно переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів
розповідного характеру: у 2 класі – тексти обсягом 40-50 слів.
У 2 класі – усний твір-розповідь про побачене, почуте, прочитане чи пережите
у власному житті (4-5 речень).
Орієнтовні вимоги до оцінювання
змісту переказу/твору
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця будує окремі, не
пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і
припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок
|
|
2
|
Учень/учениця будує окремі
фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас
обмежений, наявні мовні помилки
|
|
|
3
|
Учень/учениця будує
висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу не
дотримана, а лексика – бідна; трапляються мовні помилки
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця будує текст,
який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні
відхилення від теми; порушена послідовність викладу, відсутні зачин або
кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
|
|
5
|
Учень/учениця створює текст,
який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує
послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту
|
|
|
6
|
Учень/учениця будує досить
послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної
і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються
мовні помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця правильно будує
текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні
зачин, основна частина і кінцівка;проте учень не висловлює своєї думки з приводу
сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані
повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки
|
|
8
|
Учень/учениця самостійно будує
достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і
головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить;
припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно
створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає виражальні засоби мови; робить
спроби
висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало;
припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця вправно будує
текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі й меті,
багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови,
але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки
|
|
11
|
Учень/учениця вправно будує
послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює
власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника,
точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю
|
|
|
12
|
Учень/учениця створює
повноцінне зв’язне висловлювання з
певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено
висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує
предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством
лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю
|
Підсумкова перевірка і підсумкове
оцінювання
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку у 2-4
класах, що проводиться у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення
теми.
Об’єктами тематичної перевірки навчальних досягнень учнів 2-4 класів з мови є
складники комунікативної компетентності:
знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
досвід мовленнєвої діяльності: усний або письмовий діалог (2-4 класи) і
письмовий переказ (3-4 клас);
графічні навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність,
розбірливість, розміщення записів).
Зведений перелік робіт з підсумкової перевірки,
які проводяться в 1-4 класах з мови
|
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
||||
|
І сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Читання*
|
–
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
|
Списування
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Диктант
|
–
|
–
|
2
|
1
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
Перевірка мовних знань і вмінь
|
–
|
–
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
Письмовий переказ
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
Діалог (усно або письмово)**
|
|
|
|
1
|
1
|
|
1
|
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок
за семестр
|
–
|
2
|
4
|
5
|
5
|
5
|
5
|
6
|
*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках
літературного читання;
** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.
Тематичні контрольні роботи можуть проводити за поданими у таблиці видами перевірок: диктант
(без завдань з мовної теми), списування (без завдань з мовної теми), тестові
завдання з мовної теми (без завдань на списування і запис під диктовку),
письмовий переказ. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: диктант із завданнями з мовної теми чи тестовими
завданнями; списування із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями.
Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт
не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути
не більше 4.
Списування і диктант є основними формами
перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.
Вимоги до текстів диктанту і
списування як окремих видів робіт
(без завдань з мовної теми)
|
Клас
|
Семестр
|
Кількість слів у тексті
|
Кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для
списування
(%)
|
Кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та
які заздалегідь записуються на дошці
|
|
1
|
І
|
-
|
-
|
-
|
|
ІІ
|
20-30 слів
|
-
|
-
|
|
|
2
|
І
|
30-40 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
ІІ
|
40-50
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
|
3
|
І
|
50-60 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
|
ІІ
|
60-70 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
4
|
І
|
70-80 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
ІІ
|
80-90 слів
|
25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
За диктант та списування
виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати
до уваги грамотність і культуру оформлення письмової роботи. Оцінювання
грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:
орфографічні і пунктуаційні помилки
вважаються рівноцінними;
помилка в одному й тому самому
слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;
помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;
негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в
слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд
написане те саме слово в реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої
помилки;
охайні виправлення (неправильне
написання на правильне) помилками не вважаються;
орфографічні та пунктуаційні
помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо
відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки
не диктувалися вчителем).
Норми оцінювання списування та
диктанту
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
Початковий
|
1
|
17 і більше
|
|
2
|
14-16 помилок
|
|
|
3
|
11-13 помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
8-10 помилок
|
|
5
|
5-7 помилок
|
|
|
6
|
1 негруба та 4 грубих помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
|
|
8
|
2 негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі
помилки
|
|
|
9
|
1 негруба та 1 груба помилки
|
|
|
Високий
|
10
|
2 негрубі помилки
|
|
11
|
1 негруба помилка
|
|
|
12
|
––
|
Підсумкова перевірка мовних знань і вмінь здійснюється
фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних
явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення,
трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо.
Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій
формі. Тестова робота складається із завдань двох типів, вимоги до формування
яких у 2 класах та 3-4 класах подано у таблицях.
Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи
з перевірки мовних знань і вмінь у 2 класі
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого типу, які
передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей
|
3
|
2 бали
|
6 балів
|
|
2.
|
Завдання
відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти
відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної
послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір
слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру:
побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)
|
2
(1з яких творче)
|
3 бали*
|
6 бали
|
|
Разом
|
5
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо завдання виконано
частково, то учневі зараховується від одного до двох балів.
Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи
(диктант/списування із завданнями з мовної теми за змістом тексту)
для 2-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Диктант або текст для
списування
2 клас: обсяг тексту - 20-25 слів (І семестр), 25-30 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, в
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 1
|
1
|
6 балів*
|
6 балів
|
|
3 клас: обсяг тексту - 35-40 слів (І семестр), 40-45 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 2
|
||||
|
4 клас: обсяг тексту - 45-50 слів (І семестр), 50-55 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 2
|
||||
|
2.
|
Завдання
за змістом тексту для перевірки мовних знань
|
4
|
1 балу
|
4 бали
|
|
3.
|
Творче
завдання до тексту
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
Разом
|
6
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або
списуванні помилку знімається по 1 балу; за 6 і більше помилок – жодного бала
не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст і грамотність, де враховують помилки лише на ті
правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із
тестовими завданнями з мовної теми,
не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів
не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне
правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Диктант
або текст для списування
2 клас: обсяг тексту – 15-20 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 1
|
1
|
3 бали*
|
3 бали
|
|
3 клас: обсяг тексту - 20-25 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати;кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
|
4 клас: обсяг тексту - 25-30 слів; кількість орфограм у
тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25%
від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку
передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають
запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено
програмою та які заздалегідь записуються на дошці не більше 2
|
||||
|
2.
|
Завдання
закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
по1 балу
|
3 бали
|
|
3.
|
Завдання
відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6
компонентами, які утворюють 3 пари
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання
відкритого типу з короткою відповіддю
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
5.
|
Творче
завдання
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або
списуванні помилку знімається по 1 балу, три і більше помилок – жодного бала за
цей вид роботи не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують
помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Усний або письмовий діалог проводять у 2-4 класах у кінці вивчення теми «Речення». Підсумкова
перевірка сформованості уміння будувати діалог здійснюється за тими ж вимогами,
що і поточна.
Для підсумкової перевірки можуть укладатись контрольні роботи з іншими
підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим
дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з
навчального предмета.
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
(мови навчання: українська і мови
національних меншин)
2-4 класи
Поточна перевірка і поточне оцінювання
Об’єктами поточної
перевірки навчальних досягнень учнів з
літературного читання є
складники читацької компетентності:
навички читання (правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння
прочитаного) вголос і мовчки;
досвід читацької діяльності учнів (обізнаність з колом дитячого читання,
практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою,
довідковою літературою);
уміння читати напам’ять віршовані твори, твори малих жанрів (2-4 кл.)
складники комунікативної
компетентності:
досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння; уміння переказувати зміст
прочитаного твору, уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (2-4 класи).
Поточна перевірка навички читання здійснюється в усній
формі з урахуванням усіх показників (правильність, спосіб, розуміння,
виразність, темп). Окремо темп читання із застосуванням кількісних показників
учителем не перевіряється.
Подані показники є орієнтиром для
розвитку темпу читання, а не перевірки та оцінювання. Вони можуть бути використані
для організації само- та ваємоперевірки учнями темпу читання, а також одержання
вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії організації роботи
учнів на уроках.
Кількісні показники темпу читання
вголос
(для розвитку темпу читання)
|
Клас
|
І семестр
|
ІІ семестр
|
|
2
|
35-45 сл/хв
|
50-60 сл/хв
|
|
3
|
65-70 сл/хв
|
75-80 сл/хв
|
|
4
|
80-85 сл/хв
|
90-95 сл/хв
|
Такий показник розвитку навички читання як
виразність перевіряють на знайомому тексті, але окремо від інших показників не
оцінюється.
Поточна перевірка
навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у
комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп,
розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній,
науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю змісту,
мовою твору, побудовою речень, обсягом
(у 2 класі – 120-150 слів).
Після читання вголос учню
пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного.
Перевірка навички читання вголос,
у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і
наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого
перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись
фактичного змісту твору: хто?, що?, які?,
де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?,
до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється після наступних
перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись
визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення
смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів
їхніх вчинків.
Орієнтовні вимоги до оцінювання
сформованості навички читання вголос
|
Рівень навчальних досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях,
наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного
характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі
паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і
змісту окремих речень
|
|
2
|
Учень/учениця
читає переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних
помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і
складів, помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але
розуміє зміст окремих речень
|
|
|
3
|
Учень/учениця
значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і
смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку,
заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння
тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
читає словами і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у
вимові, наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє
окремі факти
|
|
5
|
Учень/учениця
читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку
складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння
фактичного змісту тексту
|
|
|
6
|
Учень/учениця
читає переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а
також у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту.
Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні
смислових зв’язків
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
читає плавно, цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох
орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного
змісту тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки
твору
|
|
8
|
Учень/учениця
читає плавно словами, правильно. Припускається окремих помилок у
наголошуванні слів. Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє
його основний смисл. Припускається помилок щодо розуміння підтексту,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
9
|
Учень/учениця
читає плавно словами і групами слів, правильно. Припускається окремих
орфоепічних помилок. Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту.
Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових,
причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
читає правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі
орфоепічні помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний
смисл текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
11
|
Учень/учениця
читає правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм
літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст
та основний смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння
підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
12
|
Учень/учениця
читає правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм
літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та
основний смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки
|
Поточна перевірка навички читання мовчки у 2 класах
здійснюється в усній формі і має діагностичний характер.
Обсяг текстів у 2 класі – 170-230 слів; у 3 класі – 250-310 слів, у 4 класі
– 330-390 слів.
Орієнтовні вимоги до оцінювання досвіду читацької
діяльності
та уміння складати висловлювання за
змістом прочитаного,
прослуханого під час усної
перевірки
|
Рівень
навчаль-них
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця усвідомлює окремі фрагменти змісту
твору, частково виконує завдання за змістом тексту лише зі значною допомогою
вчителя. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок
|
|
2
|
Учень/учениця
зосереджує свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених;
частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті;
виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя.
Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
3
|
Учень/учениця
зосереджує свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані
між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою
вчителя; спроможний(а) розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка,
вірш, оповідання), назвати окремі структурні елементи дитячої книжки
(обкладинка, сторінка, назва книжки) лише після кількаразового пояснення
вчителя. Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і
мовленнєвих помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
виконує завдання за змістом твору, називає окремих персонажів, дає відповідь
на запитання за змістом тексту лише з допомогою вчителя; утруднюється
практично розрізнити жанрові ознаки вивчених творів. Припускається багатьох
мовних і мовленнєвих помилок
|
|
5
|
Учень/учениця
виконує завдання за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з
допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів. У
розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує допомоги вчителя.
Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів
дитячої книжки. Висловлює (без аргументації) найпростіші оцінювальні судження
щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»). Припускається
мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
6
|
Учень/учениця самостійно виконує завдання за
змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з незначною допомогою вчителя.
Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
користуючись елементарною оцінювальною лексикою. Виявляє нестійкі уміння у
практичному розрізненні основних жанрів вивчених творів. Правильно називає та
усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Не
повною мірою володіє способами пошуку навчально-пізнавальної інформації у
виданнях довідкового характеру. Наводить кілька прикладів літературних
творів, що вивчались, окремі з них – за авторською приналежністю. З допомогою
вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.
Виконує
завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з
прочитаним, вміє читати за ролями.
Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця переважно самостійно виконує
завдання за текстом: усвідомлює фактичний зміст, визначає і називає
персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення
фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою
вчителя. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно
розуміє їх функції у творі. Розрізняє твори за жанровими ознаками з незначною
допомогою вчителя. Правильно наводить не менше 1 прикладу вивчених
програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою
вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її
структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх
призначення. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної
інформації у довідкових виданнях. Припускається окремих мовних та мовленнєвих
помилок
|
|
8
|
Учень/учениця загалом самостійно виконуючи
завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів,
користуючись елементарною оцінювальною лексикою, спираючись на текстовий
матеріал; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення
фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в
цілому самостійно складає план твору. Переважно самостійно практично розрізняє
твори за жанровими ознаками; правильно наводить не менше 2 прикладів вивчених
програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів; виявляє уміння
орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді
припускається неточностей під час пояснення їх призначення, не завжди
застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення
уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у виданнях довідкового
характеру. Є поодинокі мовленнєві помилки
|
|
|
9
|
Учень/учениця
самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій,
вчинків персонажів, припускаючись неточностей у формулюванні найпростіших
оцінювальних суджень; спираючись на текстовий матеріал, знаходить у тексті
відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає
тему твору, складає план. Не завжди може пояснити роль окремих авторських
засобів художньої виразності
Практично
розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя).
Самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається
помилок). Вміє знаходити у текстах порівняння, читати за ролями, складати за
допомогою вчителя власні міні-твори (загадки, лічилки, казки тощо).
Правильно наводить не менше 3 прикладів вивчених
програмових творів, припускається помилок у визначенні їх авторів. З незначною допомогою
вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи,
іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Володіє
операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки,
навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
правильно виконує завдання за текстом: висловлює оцінювальні судження щодо
поведінки, вчинків героїв, використовуючи авторські засоби художньої виразності.
Розуміє їх функції у творі. Формулює запитання до окремих абзаців тексту;
самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору;
визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку);
складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно
наводить не менше 1 прикладу кожного жанру. Орієнтується у світі дитячих
книжок, правильно називає 3 вивчених програмових твори та в окремих випадках
неправильно називає їх авторів. Свідомо користується структурними елементами
дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст
книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у
змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно здійснює
пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
11
|
Учень/учениця
правильно виконує завдання за текстом; висловлює оцінювальні судження щодо
поведінки і вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики,
аргументує свої відповіді з посиланням на текст. Висловлює та аргументує своє
ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи
авторські засоби художньої виразності. Самостійно визначає тему і основну
думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).
Орієнтується
у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими
ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Правильно
наводить не менше 2 прикладів кожного жанру. Правильно називає 3 вивчених
програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними
елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає
орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить
необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).
Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально-пізнавальної
інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й
навички під час вивчення інших шкільних предметів
|
|
|
12
|
Учень/учениця
швидко і правильно виконує завдання за текстом. Висловлює власне ставлення до
змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Самостійно
орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади
книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю,
правильно наводить більше 2 прикладів, визначає найпростіші їх жанрові
ознаки. Правильно називає більше 3 вивчених програмових творів та їх авторів.
Знаходить
в текстах порівняння, придумує порівняння; складає міні-твори: казки,
лічилки, загадки, римовані рядки; придумує продовження прочитаних творів.
Свідомо
користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності
(правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та
ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій
він знаходиться). Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих
видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної
допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі
запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності
|
Письмова перевірка досвіду читацької діяльності у 2
класі передбачає первинне ознайомлення учнів із текстом під час читання його
вголос учителем. При цьому другокласники мають стежити за читанням по тексту.
Після первинного ознайомлення з
текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку
сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри,
встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб,
пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо. У 2 класі письмова
частина роботи передбачає 3 завдання з перевірки уміння працювати з
літературним твором і 1 творчого завдання.
Об’єктом поточної перевірки є уміння читати напам’ять віршовані і прозові твори.
Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після
опрацювання твору, що вивчається напам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння
читати напам’ять не відводять.
Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять
|
Вид поточної перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Читання напам’ять віршованих текстів
|
2
|
2
|
3
|
2
|
3
|
3
|
|
Читання напам’ять
прозових текстів
|
-
|
-
|
-
|
1 уривок з казки
(30-35 слів)
|
1уривок з казки
(35-40 слів)
|
1 уривок з оповідання
(35-40 слів)
|
Якість читання творів напам’ять визначають за такими вимогами:
правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;
виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння
виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання
мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності;
дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних
звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також
наголошування слів). У дітей з
органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.
Поточна перевірка досвіду
мовленнєвої діяльності здійснюється окремо за кожним показником:
аудіативні уміння (усно і письмово); уміння переказувати зміст прочитаного
твору (усно), уміння складати висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (усно).
Для поточної перевірки аудіативних
умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати
незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів.
Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись
тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі
здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння
прочитаного.
Для письмової перевірки
аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого
типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів
по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст
завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.
Поточна перевірка уміння
переказувати зміст прочитаного твору відбувається в усній формі і
оцінюється за поданими вимогами.
Вимоги до оцінювання вміння переказувати зміст
прочитаного твору
|
Рівень
навчальних
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий план окремими, не
пов’язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих,
орфоепічних помилок. Невдало вживає у переказі велику кількість слів,
словосполучень
|
|
2
|
Учень/учениця
відтворює на основі поданого плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти
змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
3
|
Учень/учениця
переказує на основі поданого плану менше половини змісту тексту. Його переказ
характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для
цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих
помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий план більшу частину
фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних
і мовленнєвих помилок
|
|
5
|
Учень/учениця
зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на
поданий план. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і
мовленнєвих помилок
|
|
|
6
|
Учень/учениця
переказує з опорою на план зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно,
хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі
уміння виділяти смислові частини тексту. Почасти припускається мовних і
мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно,
послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів.
Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
|
|
8
|
Учень/учениця
загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням
виду переказу) зміст твору. Використовує у мовленні авторські засоби
художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі
мовленнєві помилки
|
|
|
9
|
Учень/учениця
самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст
твору. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої
виразності. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)
зміст твору, акцентуючи увагу на головному.
|
|
11
|
Учень/учениця
самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)
зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю.
|
|
|
12
|
Учень/учениця
самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст
прочитаного. Використовує під час переказу засоби художньої виразності.
|
Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться
в 2-4 класах з літературного читання
|
Вид перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Навичка читання вголос (усно). Контрольні
роботи № 4 і № 8
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Навичка читання мовчки (письмово). Контрольні
роботи № 2 і № 6
|
-
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання (письмово). Контрольні роботи у 3-4
класах № 1 і № 5; у 2 класі № 1, № 2, № 5, № 6
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Усний переказ прочитаного твору (усно).
Контрольна робота № 3
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Робота
з літературним твором (письмово). Контрольна робота № 7
|
–
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок за семестр
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
МАТЕМАТИКА
1-4 класи
Об'єктами
поточної і підсумкової перевірок навчальних
досягнень учнів 1-4 класів з математики
є складники математичної компетентності: обчислювальні уміння і навички; уміння і навички розв’язування задач;
застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей; виконання
вимірювань та геометричних побудов.
Поточна перевірка здійснюється як в усній, так і
письмовий формах і оцінюється за пропонованими вимогами.
Вимоги до оцінювання усних
відповідей учнів під час поточної перевірки
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії,
правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші
математичні операції за допомогою вчителя
|
|
2
|
Учень/учениця
розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками,
формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка
виконання
|
|
|
3
|
Учень/учениця
розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує
елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення
вчителем
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за
аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію;
розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
|
|
5
|
Учень/учениця
відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві
ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну
термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої
дії
|
|
|
6
|
Учень/учениця
відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя
формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково
коментує способи виконання математичних операцій
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
виділяє суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує
знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим
алгоритмом; частково пояснює свої дії
|
|
8
|
Учень/учениця
розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх прикладами; самостійно
виконує математичні операції; детально пояснює свої дії
|
|
|
9
|
Учень/учениця
усвідомлено відтворює навчальний зміст, ілюструє відповіді прикладами з
реального життя; виконує завдання, які потребують значної самостійності;
виправляє помилки, на які вказує вчитель
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки,
комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання
іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання
математичних операцій; знаходить і виправляє власні помилки
|
|
11
|
Учень/учениця
демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна
застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних
завдань; застосовує елементи пошукової діяльності; володіє навичками
самоконтролю
|
|
|
12
|
Учень/учениця
виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує
набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє
нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих
задач; об’єктивно оцінює свою роботу
|
Вимоги до оцінювання письмових
робіт учнів під час поточної перевірки
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Робота виконувалась, але допущено 12 і більше грубих помилок
|
|
2
|
Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 10-11 грубих
помилок
|
|
|
3
|
Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок
|
|
5
|
Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й
допущено 5 грубих помилок
|
|
|
6
|
Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й
допущено 4 грубі помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й
допущено 3 грубі помилки
|
|
8
|
Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й
допущено 2 грубі помилки
|
|
|
9
|
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу
помилку
|
|
|
Високий
|
10
|
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
|
|
11
|
Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної
складності або творчого характеру
|
|
|
12
|
Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання
підвищеної складності або творчого характеру
|
Під час перевірки слід розрізняти
грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до
однієї грубої.
До грубих помилок належать:
неправильне обчислення у
завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;
неправильне розв'язання задачі
(пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);
незнання або неправильне
застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;
невідповідність виконаних
вимірювань та геометричних побудов умові завдання.
Негрубими помилками
є:
неправильно виконане обчислення у випадку, коли
метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;
відсутність пояснювального тексту, відповіді
завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим
результатам;
не доведене до логічного кінця робота з
перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;
неправильне за стилістикою формулювання запитання
чи відповіді задачі;
неправильне списування даних завдання за умови
правильного його виконання;
помилки у записах математичних термінів, символів,
позначеннях геометричних фігур.
Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно
виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.
Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання
Підсумкова
тематична перевірка здійснюється у
формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми/тем (2-4 кл.) і в
кінці навчального року (1 кл., 4 кл.). Протягом навчального року проводять 8
тематичних контрольних робіт, одна з яких з перевірки сформованості
навичок усних обчислень.
Зведений перелік тематичних перевірних робіт,
які проводять в 1-4 класах з математики
|
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Тематична контрольна робота
|
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
3
|
|
Тематична контрольна робота з перевірки
сформованості навичок усних обчислень
|
|
|
1
|
|
1
|
|
1
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна
підсумкова атестація
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок за семестр
|
1
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
ПРИРОДОЗНАВСТВО
1-4 класи
Поточна перевірка і поточне оцінювання
Об'єктами поточної перевірки з природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:
знання (у формі фактів, понять)
про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;
уміння виконувати різні види
навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;
уміння застосовувати спеціальні
методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);
уміння виконувати практичні дії з
об'єктами природи;
уміння оцінювати об'єкти природи,
а також власну поведінку та інших людей серед природи;
уміння
застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;
уміння
творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в
змінених ситуаціях;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього
світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.
Поточна перевірка здійснюється у процесі усного або письмового опитування, бесід,
спостережень, практичних робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань,
дидактичних ігор тощо.
Вимоги до поточного оцінювання
навчальних досягнень учнів
|
Рівень навчальних досягнень учня
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
|
1
|
Учень/учениця
відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті. Спостерігає
за виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання
кожної з її частин
|
|
Почат ковий
|
2
|
Учень/учениця
відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка,
має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи
неточності і помилки, частково розуміючи відтворене. Спостерігає за
виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі
значними помилками, не усвідомлюючи їх суті
|
|
3
|
Учень/учениця відтворює незначну частину навчального
матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує
детального кількаразового пояснення їх виконання. Практичні роботи виконує зі
значною допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель,
але не може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в
місцевому природному середовищі; включається в роботу малої групи
співробітництва, але не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком
|
|
|
Серед ній
|
4
|
Учень/учениця відтворює частину
навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає перевагу
конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення встановлювати
зв’язки й залежності між тілами і явищами природи, спрогнозувати результат
діяльності людини та її вплив на природу.Під час практичної роботи може
повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні завдання
|
|
5
|
Учень/учениця за допомогою вчителя
відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення понять, допускаючи
помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між
природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але має
утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності; порівнює природні
тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями вчителя.Під час
виконання практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією
вчителя, уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії
|
|
|
6
|
Учень/учениця будує відповідь у
засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації;
відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її
прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з дидактичних
матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними ознаками.
Практичні роботи виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим учителем;
за вказівкою визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень відтворює зміст
природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє наводити
приклади на підтвердження певних думок, стисло переказує доступний за обсягом
текст природничого характеру; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 3
вказаними ознаками; робить спроби висловлювати власні судження. Практичні
роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними
за допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії
|
|
8
|
Учень/учениця достатньо повно
відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях;
володіє способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на питання
логічно, але з окремими неточностями; знаходить значення зазначених термінів
у довідковій літературі; знаходить і систематизує інформацію за двома і
більше заданими джерелами.Практичні роботи, дослідження та спостереження
виконує за інструкцією з незначною допомогою вчителя і правильно робить
часткові висновки про результати і способи виконання робіт; оцінює конкретні
приклади поведінки у природі, власну діяльність
|
|
|
9
|
Учень/учениця володіє вивченим
матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених ситуаціях;
може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить необхідну
інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману інформацію,
застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; здійснює самооцінку
власних навчальних досягнень за запропонованим зразком. Самостійні і
практичні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя/ учительки.
Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні
прилади, їх призначення
|
|
|
Висо кий
|
10
|
Учень/учениця володіє системою природничих понять у
межах, визначених навчальною програмою, встановлює як внутрішньопонятійні,
так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і явища природи, які охоплюються
засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; порівнює природні об'єкти не
менш ніж за 34 ознаками; відповідь аргументує, використовуючи приклади із
життя, опираючись на власний досвід; користується найпростішими
вимірювальними приладами, застосовує знання для пояснення та
оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну діяльність з
предмета, навчальнодослідних або іншого типу завдань
|
|
11
|
Учень /учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальної
програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових
нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та
вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у
вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела
інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні,
творчі завдання, спостереження і дослідження; виступає перед класом; оцінює
власний внесок у діяльність малої групи співробітництва
|
|
|
|
12
|
Учень/учениця має системні, міцні знання про різноманіття
тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації; методи (визначені
програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у стандартних та
нестандартних ситуаціях; використовує вивчені природничі терміни у власних
усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових відповідях;
виступах перед класом; бере участь у роботі
групи співробітництва відповідно до зазначеної ролі; описує власні
спостереження або досліди, визначає мету спостереження або досліду, умови
проведення роботи і отримані результати; використовує набуті знання, уміння
та навички в практичній діяльності та в повсякденному житті
|
Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання
Об'єктами підсумкової перевірки
з природознавства є:
знання (у формі фактів, понять)
про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;
уміння виконувати різні види
навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;
уміння оцінювати об'єкти природи,
а також власну поведінку та інших людей серед природи;
уміння
застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;
уміння
творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в
змінених ситуаціях;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу
і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.
Підсумкова перевірка здійснюється письмово у формі тематичної контрольної
роботи в кінці вивчення теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається
6 тематичних контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).
Тематична
контрольна робота може бути: комбінованою, що включає завдання з кожного об’єкта, що підлягає
підсумковій перевірці; тестовою, що
складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.
Залежно від теми,
контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну
роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору
кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року
комбінованих робіт має бути не більше 3.
У 2 класі для контрольної
роботи добирають 6 завдань – по 1 завданню з кожного об’єкта, що підлягає
підсумковій перевірці: підкреслити певне слово, дати коротку відповідь на
запитання, з’єднати поняття із відповідним малюнком тощо. Контрольна робота у 2
класі не передбачає розгорнутих відповідей. Тестові роботи складаються з 3
завдань закритого типу з вибором однієї відповіді з трьох пропонованих
варіантів і 2 завдань відкритого типу.
Директор департаменту Ю. Г. Кононенко
Немає коментарів:
Дописати коментар